СПАЗМАЛГОН №50 табл.

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. спазмалгон - комбінований препарат з анальгезирующим, спазмолітичну (папавериноподібну), холинолитическим (атропіноподобним) і деяким протизапальну дію.

Метамізол натрію має виражену аналгетичну і жарознижувальну дію в комбінації з менш чіткою протизапальною та спазмолітичною активністю. Його ефекти є наслідком пригнічення синтезу простагландинів і ендогенних алогенів, підвищення порога збудливості в таламусі та проведення больових Екстер і інтероцептивних імпульсів в ЦНС; він також впливає на гіпоталамус і формування ендогенних пірогенів.

Фенпівериній виявляє помірну ганглиоблокирующее і парасимпатическое дію, знижує тонус і моторику гладких м'язів шлунка, кишечника, жовчних і сечовивідних шляхів.

Пітофенон надає папавериноподібну дію на гладкі м'язи судин і внутрішніх органів з вираженим спазмолітичним ефектом.

Фармакокінетика. Для метамізолу характерна швидка та повна резорбція. Через 30 хв після прийому всередину в плазмі крові визначається кількість препарату, що становить 50% C max. Частково зв'язується з білками крові. В організмі людини піддається інтенсивній біотрансформації. При цьому його основні метаболіти фармакологічно активні. Елімінується сечею у вигляді метаболітів. Лише 3% кількості, яке виділяється, являє собою незмінений метамізол. На ступінь біотрансформації впливає і генетично обумовлений тип ацетилювання. Даних в доступній медичній літературі про процеси резорбції і розподілу пітофенону і фенпіверинію дуже мало. Відомо, що резорбція відбувається в верхніх відділах шлунково-кишкового тракту і є неповною. Хімічні сполуки піддаються значній іонізації і мають слабку ліпорастворімость, що визначає слабкий рівень проникнення через гематоенцефалічний бар'єр. Профіль їх концентрації в плазмі крові має двофазний характер.

Пітофенон і Фенпівериній метаболізується в печінці, головним чином - шляхом окислення, при цьому близько 90% речовини у вигляді метаболітів виводяться із сечею і близько 10% - з калом у вигляді незміненого з'єднання. Є дані, що їх T ½ з плазми крові становить 10 год. Окремі компоненти виводяться з грудним молоком.

Показання
Симптоматичне лікування при слабо і помірно вираженому больовому синдромі при спазмах гладких м'язів внутрішніх органів:

ниркова колька і запальні захворювання сечовивідних шляхів, що проходять із болем і дизурическими розладами;
спазми шлунку і кишечника, печінкова колька, дискінезія жовчних шляхів;
спастическая дисменорея.

Застосування
Таблетки спазмалгону приймають всередину після їжі, запиваючи водою. рекомендована добова доза для дорослих і дітей у віці від 15 років - по 1-2 таблетки, максимальна добова доза - 2 таблетки.

Тривалість застосування Спазмалгону - не більше 3 днів.

Діти. Спазмалгон не призначають дітям у віці до 15 років.

Протипоказання
Гіперчутливість до метамізолу, похідних піразолону та / або будь-якого компонента лікарського соедства; шлунково-кишкова непрохідність і мегаколон; атонія жовчного або сечового міхура; тяжкі порушення функції нирок і печінки; зміна складу периферичної крові (агранулоцитоз, лейкопенія); захворювання крові (анемія будь-якої етіології, цитостатична або інфекційна нейтропенія); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; порфірія печінки; закритокутова глаукома; підозра на гостру хірургічну патологію; ба; колаптоїдний стан; тахиаритмия; гіпертрофія передміхурової залози з тенденцією до затримки сечі; період вагітності або годування груддю.

Побічні ефекти
Побічні реакції при застосуванні препарату спазмалгон найбільш часто мають тимчасовий характер і зникають після припинення лікування.

З боку імунної системи: кропив'янка, шкірні висипання, свербіж, кон'юнктивіт; рідко - бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, токсичний епідермальний некроліз і синдром Стівенса - Джонсона.

З боку травної системи: дискомфорт, сухість у роті, запор, загострення гастриту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

З боку серцево-судинної системи: посилене серцебиття, зниження артеріального тиску, тахікардія, порушення серцевого ритму.

З боку нервової системи: запаморочення, порушення зору.

З боку системи кровотворення: гранулоцитопенія, анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія.

З боку сечовидільної системи: олігурія, анурія, протеїнурія, забарвлення сечі в червоний колір, розвиток гострої ниркової недостатності та інтерстиціальний нефрит.

При тривалому застосуванні у високих дозах можливе зниження функції нирок (особливо у осіб, що мають захворювання нирок в анамнезі), в деяких випадках - папілярний некроз.

Інші: гепатит, зниження потовиділення.

Особливі вказівки
Препарат з обережністю застосовують при:

• порушення функції нирок і / або печінки;
• захворюваннях шлунка (ахалазія, гастроезофагеальний рефлюкс, стеноз пілоричного відділу шлунка);
• схильності до гіпотензії та ортостатичних реакцій;
• хронічному бронхіті та бронхоспазмі (препарат підвищує в'язкість бронхіального секрету);
• наявності гіпертиреозу;
• порушеннях ритму серцевої діяльності, ішемічної хвороби серця (особливо при гострому інфаркті міокарда), хронічній застійній серцевій недостатності;
• наявності даних про гіперчутливість до нестероїдних протизапальних препаратів і / або ненаркотичних анальгетиків або інших проявах алергії (алергічний риніт)

При тривалому застосуванні Спазмалгону необхідно перевіряти стан периферичної крові та функції печінки.

Можлива поява або збільшення вираженості наявної головного болю після тривалого анальгетіческого лікування (3 міс) при застосуванні анальгетиків через день і частіше.

Головний біль, викликану надмірним застосуванням анальгетиків, не слід лікувати, підвищуючи їх дозу. У таких випадках анальгетическое лікування необхідно припинити після консультації з лікарем.

Препарат може вплинути на психофізичний стан пацієнтів при одночасному застосуванні з алкоголем і лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС.

Не рекомендується застосовувати інші лікарські засоби, до складу яких входить метамізол, одночасно зі спазмалгон.

З огляду на вміст крохмалю пшеничного в складі лікарського засобу, його не повинні застосовувати хворі глютеновой ентеропатію.

З огляду на вміст лактози, не слід застосовувати даний препарат пацієнтам з рідкісними вродженими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Метаболіти метамізолу натрію можуть змінити колір сечі на червоний, що не має клінічного значення.

Застосування в період вагітності та годування груддю. 
Не застосовують.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. 
Під час застосування препарату Спазмалгон слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, оскільки через наявність холинолитического ефекту тривале застосування Спазмалгону може привести до запаморочення і порушення акомодації.

Взаємодії
Метамізол підвищує концентрацію в плазмі крові хлорохина, знижує концентрацію в плазмі крові та зменшує вираженість ефектів кумаринових антикоагулянтів і циклоспорину. підвищує гематотоксичних ефект мієлотоксичних лікарських засобів, хлорамфеніколу. нейролептики, седативні препарати та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу. Темпідон і трициклічніантидепресанти, протизаплідні засоби, алопуринол порушують метаболізм метамізолу та підвищують його токсичність. барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки можуть зменшувати вираженість дії метамізолу. одночасне застосування препарату з іншими анальгетиками та НПЗП підвищує ризик розвитку токсичних ефектів. метамізол знижує концентрації циклоспорину а в плазмі крові, його одночасне застосування може бути ризикованим в разі наявної трансплантації тканин. комбінування спазмалгону і інших лікарських засобів вимагає особливої обережності через вміст метамізолу, який є індуктором ферментів.

Передозування
Симптоми: при передозуванні переважають симптоми інтоксикації метамізолу в комбінації з холинолитическими ефектами; порушення функції печінки, нирок, параліч дихальних шляхів. найчастіше спостерігається токсико-алергічний синдром, симптоми ураження функцій кровотворення, шлунково-кишкові розлади, в тяжких випадках - симптоми ураження мозку.

Лікування. При підозрі на передозування необхідно негайно припинити застосування препарату і вжити заходів до його швидкому виведенню з організму (викликати блювання, зробити промивання шлунка, збільшити виділення сечі). Застосовують симптоматичні засоби. Специфічного антидоту немає.

Умови зберігання
У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C.